Василь Квашук, генерал-майор служби цивільного захисту: Наша територія досягла найбільшого рівня забрудненості вибухонебезпечними предметами у світі

Василь Квашук, кандидат технічних наук, генерал-майор служби цивільного захисту, колишній заступник Міністра надзвичайних ситуацій України, фахівець у сфері цивільного захисту розповів в інтервʼю для UDS про ситуацію у сфері протимінної діяльності в Україні, про строки розмінування українських земель та про те, що треба зробити, аби пришвидшити сам процес розмінування.  

Пане Василю, розкажіть яка наразі ситуація у сфері протимінної діяльності  України в цілому?

Я скажу, що багато людей не усвідомлюють, що розмінування буде відбуватись не тільки під час війни, що ця спеціальність буде актуальною ще довго навіть після війни. Що ми ще довго будемо розміновувати забруднену територію. Адже багато снарядів зараз на окупованих територіях, багато на звільнених. Є підземні снаряди, є наземні, є підводні, – і все це потрібно буде зібрати та знешкодити. 

Скільки років на це знадобиться?

За мої розрахунками, за найкращим сценарієм реалізації нашої роботи, при достатній кількості людей та техніки – це мінімум 20 років після закінчення війни. 

Який відсоток земель із загальної площі України забруднені цими вибухонебезпечними предметами? Чи є наша країна найбільш замінованою у світі?  

Так, наша територія досягла найбільшого рівня забрудненості вибухонебезпечними предметами у світі. Після 2014 року ми знаходились десь на 2-3 місці в світі, проте після повномасштабного вторгнення росії в Україну і двох років повномасштабної війни, ми опинилися на першому місці серед найбільш забруднених вибухонебезпечними предметами країн світу. 

Що може пришвидшити роботи з гуманітарного розмінування? Можливо нові технології, які ще в Україні не використовуються? Як ви вважаєте?

Я вважаю, що, звісно, техніка в нас іде попереду, і ми будемо постійно зустрічати нові технології у гуманітарному розмінуванні. Можливо, дрони ще більш розвинуться і вони зможуть сканувати аудиторії переносити конкретні координати на карту, які допомагатимуть нам чітко бачити де та на яких територіях є забруднення вибухонебезпечними предметами.

Тобто, розробка ось такої системи може пришвидшити процес гуманітарного розмінування?

Так. Є такі перспективи, тому що після Другої світової війни використовували лише ручний метод розмінування, а зараз ми використовуємо автоматизовану техніку. І компанія UDS також бере собі за основу саме механізоване розмінування. Воно є набагато швидшим за ручний метод та несе набагато менше ризиків ураження чи травмування піротехніків та населення. Тому, в першу чергу, такі дрони це наша перспектива та наше майбутнє. 

На розвитку впровадження яких технологій потрібно зосередитися фахівцям у сфері протимінної діяльності? Ви перелічили робототехніку, дрони, IT-технології, – це все важливо?

Усі ці напрямки є дуже важливими, і я знаю декілька фірм в Україні, які вже працюють над розробкою сканерів, які змогли б проводити аналіз територій на наявність вибухонебезпечних предметів. При тому, незалежно від ландшафту території, степені рослинності, та іншого. Такі технології можуть в рази скоротити терміни та пришвидшити розмінування територій України.

Чи потрібно, на вашу думку, провадити якісь додаткові зміни до закону «Про протимінну діяльність»?

Я вважаю, що це взагалі процес незупинний, він буде завжди вимагати внесення коректив. У нас на сьогодні система така, що гуманітарні розмінування відносяться до системи внутрішніх справ, але є ще Міністерство оборони, яке також нероздільно займається питаннями розмінування. Розділити ці два напрямки дуже складно, і цей закон їх пробував розділити, але після завершення війни, я думаю, все перейде «в руки» гуманітарного розмінування і в тих руках вся територія України повинна бути обстежена, класифікована і повинно бути заплановано створення відповідних програм, які будуть розбивати на роки очищення та розмінування усіх територій України.